Інформація про медведку




                                   ХТО  З’ЇВ  ОВОЧІ  НА  ГРЯДЦІ?

Якщо на вашій грядці починають несподівано гинути молоді рослинки, а під поверхнею грунту ви помітили прокладені ходи – у вас поселилася капустянка звичайна або – медведка чи вовчок. Це багатоїдний і дуже небезпечний шкідник - один із найбільших, що зустрічаються у нашій зоні.

  Медведика поширена в усіх зонах на добре зволожених, у тому числі зрошуваних землях. Пошкоджує: злаки, бобові, квасолю; багаторічні трави і найбільше – звичайно овочі. Крім того може шкодити у розсадниках і молодих садах, у лісі та багато інших рослин. Живиться також іншими шкідливими комахами, дощовими черв’яками. Доросла комаха крилата, великих розмірів, страшнувата на вигляд, оксамитовокоричневого і знизу жовтуватого кольору. Довжина тіла — 3,5 – 5,0 см. Передні ноги копальні, короткі, розширені, з сильними зубцями. Живе у поверхневому шарі ґрунту в норах і лише зрідка з’являється на поверхні: пізно увечері та вночі робить невеликі перельоти.

 Часто заселяє городні ділянки. Зимові ходи прокладає на значній глибині. У дорослих особин вони сягають 50 – 100 см, а у личинок — 20 – 50 см завглибшки. Взимку вовчків можна знайти у гної. Зимують дорослі комахи, німфи та личинки. Із місць зимівлі виходять у різні строки, що пов’язано з погодними умовами. У верхніх шарах починають з’являтися, коли ґрунт на глибині 20 – 30 см прогріється до 8 – 10 °С. Масовий вихід і початок живлення спостерігається за температури 12 – 15 °С. Навесні, після спарювання самка викопує спеціальну земляну камеру на глибині 10 – 20 см, куди відкладає до 360 яєць. Личинки відроджуються у червні — липні. Розселяючись, вони риють підземні ходи і перегризають корені рослин, а в другій половині літа вигризають дупла в коренеплодах буряків, моркви, бульбах картоплі та інших рослин.

Особливо небезпечний вовчок у ранньовесняний період, коли живиться молодими рослинами. Повний цикл розвитку капустянки звичайної у Лісостепу України триває близько двох років, у північній частині — ще більше.

Для захисту у парниках для знищення капустянки застосовують принади з розварених зерен кукурудзи, пшениці та ячменю. На 1 кг ячменю беруть 30 г соняшникової олії і 50 г інсектициду. Принаду в кількості 30 – 50 г на раму рівномірно загортають у ґрунт на глибину 2 – 3 см. На присадибних ділянках капустянку додатково виловлюють за допомогою ловильних ям.

Ловильні ями завглибшки 60 – 80 см закладають восени гноєм (бажано кінським), куди на зимівлю збираються комахи. В холодну пору гній викидають з ям і розподіляють по ґрунту тонким шаром. За низьких температур капустянки гинуть.

Запах висіяних між овочами чорнобривців віднаджує капустянку. Капустянка не пошкоджує рослин, якщо перед садінням у ямки кинути зубок часнику. Запах зіпсутої риби теж досить ефективно відлякує шкідника.

  • Навесні, коли садимо рослини, потрібно взяти прості півлітрові банки і вкопати їх на рівні грунту, а після - наповнити водою. У такі пастки іноді навіть за ніч потрапляє по кілька комах.
  • На початку травня по городу розкидають гнійові купи (краще дрібніше, але частіше), приблизно по кілька лопат гною, але за схемою розкладки 3х3 метри. У ці купи капустянки заповзають для звичайного проживання, а також для кладки яєць. Перевіряючи купи кожні кілька тижнів, ви будете автоматично знижувати популяцію злобливої комахи на вашій території.
  • Один із способів боротьби з капустянкою - стандартне розпушування грунту в місцях посадки культурних рослин, а також у міжряддях між рослинами. Завдяки цьому, певна частина медведок гине від інструменту, а яйця і личинки знищуються затоптуванням і руйнуванням гнізд.

Капустянка боїться хвої. Потрібно взяти гілки хвої і дрібно нарізати, а потім розкласти між рядами культурних рослин на городі. Можна також трохи прикопати зелень і гілки, щоб вони не так швидко пересихали на сонці і вітрі і не втрачали аромат. Капустянки обходять такі ділянки стороною практично відразу після розкладки.

Якщо всі перелічені вище методи не допомагають, використайте хімічні препарати: Медведтокс-У , Актара 25 WG, Престиж 290 FS. Гарного Вам врожаю!

 

                                    Світлана Вега, державний фітосанітарний 

                                     інспектор Управління фітосанітарної безпеки ГУ

                                     Держпродспоживслужби  у Львівській області